< ἀμιξία
ἄμιον >
ἄμιξος
,
-ον
puro
,
limpio
,
sin mezcla
πυροῦ ... ἀδ[ό]λου ἀμίξου κεκ[ο]σκ[ι]νευμένου
PLond
.2.256(a).11 (I a.C.).