< ἀποκληίω
ἀπόκληρος >
ἀποκληρόνομος
,
-ον
privado de herencia
,
desheredado
Arr.
Epict
.3.8.2, Iust.
Nou
.2.3
Intr
.,
POxy
.2757.2.8 (I d.C.), 2857.4 (II d.C.),
BGU
326.1.7 (II d.C.),
SB
7630.10 (II d.C.),
POxy
.907.5 (III d.C.).