< ἀνεπιστάθμευτος
ἀνεπιστάμων >
ἀνεπίσταθμος
,
-ον
exento de la obligación de alojar
,
PCair.Zen
.341c.3, 8 (III a.C.),
PTeb
.5.168 (II a.C.),
IGLS
4028.27 (Betoceca III d.C.).