< δύασμα
δυαστικός >
δυασμός
,
-οῦ, ὁ
división en dos
Nicom.
Ar
.2.19, Eust.778.16, aplicando teorías etim. a partir del pitagorismo
«τολμῆσαν» διάστασις ἐκ δυασμοῦ
Eust.370.39, cf. δυάς
I 1
.