βᾰδιστής, -οῦ, ὁ
de pers. caminante
ταχὺς β.corredor E.Med.1182
•de anim. de silla de paseo, de montar
ὄνος β.PGrenf.2.14b.5 (III a.C.), PCair.Zen.458.1 (III a.C.),
ἵππος β.Hsch.s.u. κάλπης
•por extensión montura, burro de silla o montar, PMich.620.221 (III d.C.), PFlor.376.23 (III d.C.), Theod.Lect.Fr.52a.