διάψιλος, -ον
• Grafía: frec. graf. -ψει-


1 no cultivado, baldío τόποι POxy.1648.50 (II d.C.), ἄρουραι CPR 1.34.6 (II d.C.), γῆ POxy.707.23 (II d.C.), 3365.65 (III d.C.), PYoutie 65.65 (III d.C.)
subst. τὸ δ. terreno baldío, PRyl.583.20 (II a.C.), PBerl.Leihg.31.2.24 (II d.C.).

2 de pers. calvo Hsch.s.u. ψηνός.