ἄμορος, -ον
• Prosodia: [ᾰ-]
1 c. gen. que carece, que no tiene
τέκνωνE.Med.1395,
ὠδίνωνAP 7.465 (Heraclit.),
στεφά[νωνSEG 23.278a (Tebas III a.C.).
2 abs. infortunado S.OT 248.
τέκνωνE.Med.1395,
ὠδίνωνAP 7.465 (Heraclit.),
στεφά[νωνSEG 23.278a (Tebas III a.C.).