< Ἀτταλυδεύς
ἀττᾰνίτης >
ἀττάμιος
,
-ον
el. y cret. por ἀζήμιος
no castigado
,
Schwyzer
424.6 (Olimpia IV a.C.),
ICr
.4.183.15 (Gortina II a.C.); cf. ἀζήμιος.