< ἀρτῐδάϊκτος
ἀρτιδίδακτος >
ἀρτίδακρυς
,
-υ
• Prosodia:
[-ῐ-]
que está a punto de llorar
A.
Fr
.415b,
ἀ. εἰμι καὶ φόβου πλέα
E.
Med
.903, cf. Luc.
Lex
.4.