< ἀποτιστέον
ἀποτίτθιος >
ἀπότιστος
,
-ον
1
adj.
no regado
δένδρον
Gr.Thaum.
Pan.Or
.7.18.
2
subst. ἡ ἀ.
tierra de secano
,
PTeb
.1126.1 (II a.C.).