< ἀνάκωλος
ἀνακωνᾶν· >
ἀνάκωμα
,
-ματος, τό
lugar de residencia
καὶ τὸ μὲν νῶ καὶ ψυχᾶς †ἀνάκωμα πᾶν
Philol.B 21.