< ἀνωτέρωθεν
ἀνωφέλεια >
ἀνωτικός
,
-ή, -όν
que está tierra adentro
Ἀλεῖσιν ἀνωτικοῖς τοῖς πρὸς ἀνατολήν
Eranos
13.1913.89 (Troya).