< ἀντιφερίζω
ἀντιφέρω >
ἀντίφερνος
,
-ον
1
como dote
φθορά
A.
A
.406.
2
plu. subst. τὰ ἀντίφερνα
dote
,
donatio propter nuptias
,
Cod.Iust
.5.3.20.