< ἀναποδισμός
ἀναποδιστικός >
ἀναποδιστής
,
-οῦ, ὁ
1
obstaculizador
de pers.
τῶν ἐμῶν προθυμιῶν
Eust.717.16.
2
que se echa atrás
,
que reniega
de herejes
, Nil.M.79.196D.