< ἀναθεώρησις
ἀναθηλάζω >
ἀναθήκη
,
-ης, ἡ
colocación
,
carga
de piedras en un carro
ἐπ' ἀναθήκει
IG
2
2
.1666A.35 (IV a.C.), cf. Hsch.