< δυσεργέω
δυσεργής >
δυσέργημα
,
-ματος, τό
dificultad
,
incapacidad
producida por fármacos, Dsc.
Ther
.proem.p.56,
περὶ τὴν γλῶτταν
Anon.Med.
Acut.Chron
.4.3.6.