< δυσανόδευτος
δυσάνοικτος >
δυσάνοδος
,
-ον
al que es difícil subir
,
de difícil escalada
ὑψηλὸς καὶ ὀξὺς καὶ δ. τόπος
St.Byz.s.u.
Ἀσσός
.