< γαριτικός
γάρκαν· >
γαρίτιον
,
-ου, τό
prob.
tarro de garo
,
PVindob
.inv.G 10739.8 (VI d.C.) en
Anal.Pap
.2.1990.102 (pero quizá graf. por γαρίδιον q.u.).