βᾰλᾰνωτός, -ή, -όν


1 provisto de fiador o pasador ὀχεύς Parm.B 1.16, θύρα X.Oec.9.5.

2 adornada con bellotas o bellones φιάλη Ath.502b, (ὁρμίσκος) Didyma 431.12 (III a.C.).